День 22 січня 1919 року увійшов до національного календаря, як велике державне свято – День Соборності України. Саме тоді на площі перед Київською Софією відбулася подія, про яку мріяли покоління українських патріотів: на волелюбному зібранні було урочисто проголошено злуку Української народної республіки і Західноукраїнської народної республіки.

Мабуть, не випадково вказаний день збігався з річницею історичного IV Універсалу Центральної Ради, згідно з яким УНР проголошувалась самостійною, незалежною державою. Отже, він мав стати днем подвійного всенародного свята – Незалежності й Соборності

Саме цій знаменній події був присвячений тематичний вечір "Сила нації – в її єдності" , який нещодавно провела бібліотекар Ігнатенко О.В.

На тематичному вечорі демонструвалась виставка - експозиція "І об`єднались береги Одного, вічного народу!", яка висвітлювала цю історичну подію України.

Це особливе свято покликане нагадати нам, що в якому б куточку країни ми не мешкали, якою би мовою не спілкувалися, яких релігійних або політичних переконань не дотримувалися, наші серця об’єднані любов`ю до України.

Народилась Україна Нова,

Небувала, чиста, як дитя,

Україна Зоряної Мови,

Україна Божого Буття!

Україна казки і кохання.

Та Держава, де щезає тлін.

Україна творчого повстання

Для усіх безсмертних поколінь.

Україно, вернуться до тебе —

Матері, сторожові вогні,

Ясні зорі і хмарини з неба,

Прийде казка і пташиний спів,

Забринять у просторі сюїти

Всіх дерзань і небувалих снів.

Україно-Матінко! Воскресни!

Тануть сни і котяться в імлу...

І Софія — Мудрість Пречудесна

Вже стоїть на Київськім Валу!

Побратими, гляньте на руїни —

То ж не прах, не камені прості!

То в Руці Святої України

Всесвіту Ворота Золоті!

                        (О. Бердник)