Погода за вікном скоро стане не просто осінньою, а осінньою по-справжньому. Час читати!

Читати вдумливо й неквапливо, читати книги, які найповніше перегукуються з осіннім настроєм.

Кожен по-своєму переживає осінь : хтось бачить лише дощі, похмуре небо, напівголі дерева, а хтось бачить осінь натхненною, яскравою, трохи прохолодною, й від цього трохи ніжною. Осінь має свій настрій, свої відтінки чаю та кави. І, звісно ж, свої книжки.                                                 

   Теплі книжки.

«Теплі історії до кави», Надійка Гербіш

«Герої цих історій – прості жителі звичайних містечок, загублені, знайдені, закохані, замислені, умільці надихати й такі, що за клапоть натхнення готові поділитися останньою філіжанкою кави – хоча, що тут казати, вони готові ділитися своєю кавою й просто так. Вони щирі й справжні: пестять своїх котів, їздять на велосипедах, приймають гостей, печуть пиріжки й відсилають листівки, слухають вуличних музикантів і малюють маршрути на поторсаних картах. А ще у кожного з них є старі, улюблені горнятки, на дні яких і збереглися ці історії.»

Кожна маленька історія — як замальовка акварельною фарбою - легка, натхненна. Після читання історії стає сонячно на душі. І цим сонцем хочеться ділитись.

«Бабусин чай з липового цвіту», «Дощове лате», «Лате з ароматом блюзу», «Осіннє шоколадно горіхове лат», «Стамбульскі замальовки кавою» — від одних назв вже стає тепло-приємно, а самі історїї можна розбирати на цитати та вислови: «хочеться персиків, міцної кави з веселковою пінкою та дихати небом».

Як казала Надійка Гербіш в одному зі своїх інтерв’ю, починала вона як дитяча письменниця. «Сюди ж я перенесла те світобачення, яке давала і в дитячих оповідках. Вийшли якісь казки для дорослих, напевне. Можливо це – альтернативна література інша», - розповіда письменниця.

Читати на одному подиху цю книгу неправильно. Її треба смакувати, як гарну каву. Без зайвого поспіху читати одне-два оповідання на день. Помічати гарні речі та дрібниці довкола. Частіше посміхатися. Радіти кожному дню цієї осені. Як писала авторка, «Різдво можна святкувати щодня. Воно не залежить від пори року. Як і радість у серці».

«Ліки від меланхолії», Рей Бредбері

Всім відомо, що Бредбері – не просто письменник, а трохи чарівник, з-під руки якого вийшло багато гарних, трохи магічних, захоплюючих оповідань. «Запах сарсапарелі», «Були вони самгляві та золотоокі», «Все літо в один день», «Подарунок», «Чудовий костюм кольору вершкового морозива» та інші історії увійшли до збірки «Ліки від меланхолії».

«Коли все втрачено, залишається надія», – стверджує герой одного з оповідань Рея Бредбері. І ці слова могли б стати епіграфом до всієї збірки «Ліки від меланхолії», на сторінках якої завжди знайдеться місце для сумних посмішок і добрих чудес, тріумфу і тривоги, печалі і нескінченної жаги до життя.

Еріх Марія Ремарк «Життя в борг»

     В основі сюжету лежить любов, явно приречена на трагічний кінець. Автогонщикові, чия професія пов'язана з постійною грою зі смертю, і вмираючої від туберкульозу дівчині здавалося, що їм нема чого втрачати, що вони ні до чого не прив'язані в цьому житті. Але раптово зустрівши один одного, вони усвідомлюють, що тепер їх сенс життя знайдений. Знайдений, коли вже надто пізно. 

«Життя в борг» - книга, яка змушує полюбити життя і навчитися цінувати кожен відведений нам момент. Вона допоможе вам впоратися з осінньою нудьгою і відчути цінність кожного дня.

 Михайло Булгаков " Майстер і Маргарита"

Одні вважають його геніальним відкриттям вищих сил, інші - посланням сатани. Одні перечитують протягом усього життя, інші не можуть осилити і першої глави. У будь-якому випадку, цей роман про любов, про сенс життя, про людську сутність, про Бога і зумовленості долі. А віра - вона у кожного своя.

Шарлотта Бронте "Джейн Ейр"

Від Шарлотти Бронте не потрібно очікувати знання життя, правдивості та точності в опису манер, деталей побуту, прикмет часу. Правда цієї книги в іншому - в правді почуття.

Ці сторінки і цих героїв породило на світ сильне і пристрасне серце, розум, фантазія настільки буйна і прекрасна, що вона викликала до життя демонічно прекрасного Рочестера, за яким і сьогодні потай зітхають молоденькі дівчата, і зворушливу, некрасиву, прекрасну в своєму коханні та стійкості Попелюшку - Джейн Ейр.