«Любов – це коли нічого не соромно, нічого не страшно, розумієте?!

Коли тебе не підведуть! Коли в тебе вірять»

Уривок із книги «Маленький принц»

Ви коли-небудь переживали за книжкові стосунки більше, аніж за власні? Якщо так, тоді точно знаєте, якою захопливою буває любов у книжках. Захопливою і різноманітною. Адже історії кохання – це не завжди про перше побачення на даху під зоряним небом, весілля, двоповерховий будиночок і собаку з милим ім’ям (хоча собак із милими іменами забагато не буває!). Любов інколи несподівана, як порив вітру – спершу може налякати, а потім наповнює вітрила і веде вперед. А інколи вона може бути ой якою болючою. Та найчастіше любов схожа на дихання уві сні. Можеш про неї не думати і навіть не помічати. Але це те, що залишає тебе живим.

ЛЮБИТИ, ЯК МОРСЬКИЙ ВІТЕР

Книга: «Містраль» Анжели Нанетті  у перекладі Андрія Маслюха.

Пара: Містраль і Хлоя.

Зворушлива і ностальгійно-морська повість Анжели Нанетті «Містраль» – це історія про хлопця, якого назвали в честь буйного північно-західного вітру. Містраль живе на острові з батьками і песиком Пінявкою. Він ходить у школу, досліджує свій острів, плаває та лазить скелями. Хлопець дорослішає, вирішує перші проблеми і відчуває перші сильні емоції. Раптом його життя перевертає знайомство із дівчинкою Хлоєю, яка припливає на острів з батьками. Ця дівчина відкриває в Містралі щось таке, чого він раніше ніколи не відчував. Таке, що додає йому незрівнянно більше натхнення і сил та водночас втихомирює. Морський вітер закохується...

« ...він завжди подумки вертався в той час...і завжди був переконаний: якщо вже вам випало в житті таке щастя, то згодом його можна спізнати ще не раз»

Ця книжкова пара особлива тим, що їхня історія – про першу закоханість. І саме ця любов найбільше схожа вітер, якого не очікував.

Містраль та Хлоя ще підлітки. І ця симпатія та дивні стосунки неначе пришвидшують дорослішання кожного з них. Містраль і Хлоя покажуть (нагадають?) вам, як кардинально перші сильні почуття можуть змінювати. Як закоханість може бентежити й дезорієнтовувати і водночас відкривати у тобі щось найкраще.

Якщо любите відчуття морського бризу під час перегортання сторінок, чарівні малюнки Анастасії Стефурак на форзаці книжок чи young adult літературу загалом, то познайомитись із Містралем та Хлоєю вам точноварто!

ЛЮБИТИ, ЯК ЛЮБЛЯТЬ КЛАСИЧНУ МУЗИКУ

Книги: «До музики» і «Ріка» Кетіля Бйорнстада у перекладі Наталі Іваничук

Пара: Піаніст і Музика.

Акселю шістнадцять, і він хоче стати відомим на весь світ піаністом. Можна навіть сказати, що у нього є все для цього необхідне: талант, бажання і наполегливість. Але цими якостями наділені й інші Акселеві однолітки з його міста. Ціле середовище молодих піаністів зростає у дусі постійної праці над собою, мрій про велике майбутнє і суперництві. Та любові до музики. Звісно ж, любові до музики.

«Грати Шуберта – це знати, що любиш»

Кетіль Бйорнстад написав надзвичайно красиву і сумну трилогію романів про Акселя Віндінґа. Історією молодого піаніста письменник розповідає і про працю на шляху до майбутнього успіху, і про стосунки між людьми, і про любов, звісно. Дуже особливий вид любові.

Важливим аспектом кожного роману є стосунки Акселя з жінками, у яких він закоханий. І кожна з цих історій – цікава та своєрідна. Кожна розкриває свої важливі теми. Але, здається, що жодна зі знайомих хлопцеві жінок не була його найбільшою любов’ю. Адже коли дівчата змінювались, найбільша Акселева пристрасть ніколи його не покидала. Піаніст горів любов’ю до музики. А вже все інше він сприймав крізь призму цієї, найбільшої любові.

«До музики» і «Ріка» показують, яким важливим може бути для людини мистецтво. На що це мистецтво здатне, і як багато можна віддати йому взамін. Наприклад, любити більше, аніж будь-що.

ЛЮБИТИ, ЯК НІХТО ІНШИЙ

Книга: «Нормальні люди» Саллі Руні у перекладі Анастасії Коник.

Пара: Коннелл і Маріанна.

Роман ірландської письменниці Саллі Руні «Нормальні люди», який вийшов 2018 року, одразу став сенсацією. Книга потрапила до довгого списку Букерівської премії, а загальний тираж проданих книг склав уже більше мільйона примірників! Про цю книгу постійно говорять критики, її перекладають різними мовами, а компанія «Element Pictures» навіть зняла серіал. У 2020 році історія дивних (чи нормальних?) молодих людей – Коннела і Маріанни – вийшла й українською мовою у «Видавництві Старого Лева».

«Маріанна – єдина, хто викликає в нього ці почуття, дивні дисоціативні відчуття, наче він тоне, а звичайний час перестає існувати»

Історія Маріанни і Коннела – це зовсім не той випадок, коли книга розповідає про зустріч двох людей, іскру між ними і швидке одруження. Це та любов, яка над стосунками. Над почуттями до хлопців, з якими зустрічається Маріанна, завжди є значно глибші і сильніші почуття. Попри емоції, які Коннел переживає з іншими дівчатами, кожна зустріч з Маріанною відгукується в ньому незрівнянно сильніше.

Взаємини цих героїв – більше, ніж те, що називають «зустрічанням» чи романтичними стосунками. Саллі Руні пише про зв’язок міцніший і триваліший. Можуть минати роки, вони можуть не бачитись одне з одним і менше спілкуватися, але завжди будуть об’єднані чимось незрозумілим та сильним. Вони обоє це розуміють. Обоє і лякаються його, і вдячні цьому як найбільшому дару в житті. Вони відчувають одне до одного щось таке, як ні до кого іншого. Відчувають це так, як ніхто інший.

ЛЮБИТИ, КОЛИ БОЛЯЧЕ

Книга: «Фієста. І сонце сходить...» Ернеста Гемінґвея у перекладі Віктора Морозова.

Пара: Джейк Барнс і Брет Ешлі.

Важко було б не згадати у цьому контексті «Фієсту...». Історією про короткий період із життя молодих людей, яких називають втраченим поколінням, зачитуються уже майже сто років. У романі стільки радості від життя, смутку від того ж життя, стільки Іспанії та биків, стільки вина і Парижу. Це історія про життя після війни і про життя загалом. З травмами і проблемами. Зі смутком і щастям. А ще – про дуже складні стосунки.

«З жінками так приємно товаришувати. Страшенно приємно. Насамперед, щоб зав’язати дружбу з жінкою, треба в неї закохатися»

Історія Джейка і Брет – це історія нещасливого кохання. Незреалізованого. Незрозумілого.

Під час війни Джейк отримав поранення, через яке тепер не здатний вести статеве життя. Він кохає Брет, але розуміє, що не може дати їй того, що їй точно буде потрібно. А вона відверто говорить, що через свій характер, не змогла б зберігати йому вірність.

 Барнс сильний хлопець, він звик із цим жити і бажати Брет щастя із іншими чоловіками. Але усе видається не таким простим, коли дівчина біля нього. Коли дивиться у вічі Джейка на вечірці, де вони випадково зустрілись. Коли пригортається до нього в таксі і цілує, жаліючись на своє життєві труднощі.

Стосунки Джейка Барнса і Брет Ешлі – одна з найяскравіших історій стосунків чоловіка і жінки у літературі ХХ століття. Обох ви можете часто не розуміти, докоряти їм чи навіть на них сердитися. Але у будь-якому разі «Фієста...» захопить і викличе якнайсильніші емоції. А після прочитання – особливу ностальгію. За Іспанією. За місцями, де ви не були, але тепер прекрасно їх знаєте. За складним коханням під час сходу сонця.

 ЛЮБИТИ, ЯК ПОЕТИ

Книга: «Меланхолії» Юрія Іздрика.

Пара: Він і Вона

Поетична збірка Юрія Іздрика «Меланхолії» – це естетичний витвір мистецтва. Ніжні, несподівані, провокативно-філософські вірші із упізнаваним Іздриковим ритмом та мелодикою. А разом із цим – теплі весняні ілюстрації Мар’яни Савки акварельними фарбами. Два мистецькі виміри надзвичайно гармонійно і доречно переплітаються у «Меланхоліях», створюючи красу та насолоду.

«ти наче грушка медового золота

лиш надкуси – і проллється сік

в’язну мов джміль у твоєму солоді

зміг би – утік би

не зміг

не втік»

У цій книжці можна побачити ще один особливий вид любові. Ще одну незвичну пару. У жодного зі сторін цієї пари немає імен і прізвищ. Хоча, можливо і є, але ми їх не знаємо. Та почуття між ними сильні, захопливі і унікальні. Унікальні, як і кожні почуття.

Ліричний герой Іздрикових віршів говорить про багато важливих речей. Але чи не найкрасивіше говорить саме про почуття між людьми. Звертається до жінки, яку ми не знаємо. Але яку дуже добре знає він. А може він її і творить? Сповідається їй, обіцяє їй, розказує і зізнається. Вірші «Меланхолій» про кохання – це вірші з сонцем, літом та близькістю. І з квітами, звісно.

«релігія літа в повітрі розлита

мов заповіді висоти

мої у тобі вибухають квіти

і впевнено

сповнено

стигло

відкрито

в мені розростаєшся ти»

ЛЮБИТИ, ЯК ЧИТАЧ

Пара: Читач і книжка.

Несподівана зустріч із нею у третьому ряді книгарні. Читання з першого погляду. Побачення у кафе, у трамваї, коли разом проїхали вашу зупинку, у парку.... А потім куди? До тебе додому? Безсонні ночі ніжного перегортання сторінок. Пристрасні підкреслення улюблених цитат. Чи може бути краща love story?
У літературі надзвичайно багато красивих, сумних, зворушливих і щасливих історій кохання. Та головна літературна пара, як не крути: читач чи читачка і книга. Адже любов до книжки – це вельми особливий і незвичний вид любові. Такий красивий і неймовірний, як і всі інші. І водночас ближчий і рідніший за всі інші.

Захоплюючись книжковими парами, завжди пам’ятайте, що персонажі ніколи не залишаються лише удвох. У магічний і відомий тільки письму спосіб з ними завжди є читач. І від того, наскільки сильно він книгу любить, великою мірою залежить в ній і усе інше.