Красива вишита сорочка з давніх-давен є ідентифікатором будь-якого українці, це наше ДНК нації. Її вдягали як на свято, так і на кожен день. З нею вперше знайомились зі світом, і з нею ж прощалися зі світом. Вона завжди поряд. Вишиванка була і є ознакою вільного українського народу та великою частиною його культури та свідомості.

Але був в нашій історії і період коли вишиванку ховали від злих очей, коли публічне носіння вишиванки було злочином та причиною гонінь з боку влади. Цей час, коли наш національний одяг зневажали, історики називають “шароварщиною”.  Але після здобуття Україною незалежності, коли народу та країні був потрібен символ, який об’єднав би нас усіх,  вишиванка постала як фенікс та отримала друге народження. Мати вишиванку в своєму гардеробі знову стало престижно та модно.

Сорочка із вишивкою стала складовою чоловіків та жінок із різних верств населення та навіть отримала своє власне свято, яке святкують в третій четвер травня.

Це свято започаткували студенти. Вшановувати вишиту сорочку запропонувала студентка Чернівецького університету Федьковича Олеся Воронюк у 2006 році. Її надихнув викладач  того  самого університету Ігор Житарюк, який часто приходив на пари у вишитій сорочці. Активна дівчина запропонувала своїм одногрупникам та іншим студентам вишу обрати день та усім разом прийти у вишиванках.

Спочатку  однодумців флешмобу було близько десятка, але з кожним роком їх ставало все більше. Зараз це свято не тільки має всеукраїнський масштаб, в ньому активно беруть участь українці закордоном та просто прихильники нашого національного одягу. Вони  з радістю хваляться фото та відео у соціальних мережах.

Цікавинки про День вишиванки

    Починаючи із 2008 року в багатьох українських містах проходять паради вишиванок, участь в яких може взяти кожен. Щороку у цей день можна зустріти вдягнутих у вишиванки людей, що  демонструють її красу та розмаїття.

    Окрім традиційних парадів в цей день організовують флешмоби, майстер-класи народних мистецтв (вишивання, плетіння та інше).

    У 2011 році з нагоди п’ятої річниці святкування було встановлений рекорд за кількістю людей у вишиванках в одному місті. На центральній площі Чернівців, де зародилося  свято зібралось більше як 4000 тисяч людей у вишиванках. Цю подію внесено до «Книги рекордів Гіннеса».

    Цього ж року центральний корпус Чернівецького університету одягнули у вишиванку, яку спеціально пошили до цієї дати.

    З 2012 року знову ж таки у Чернівцях взяли за традицію дарувати вишиванки немовлятам, які народилися у цей день.

    У 2013 році пройшла Доба вишиванки. Під час цього заходу був проведений благодійний ярмарок. Виручені кошти пішли хворим дітям.

    У 2014 році українська вишиванка вийшла на новий рівень, і її можна зустріти у США, Канаді, Італії, Німеччині та на визначних особистостях.

    В цей же рік було проведено конкурс на сімейне фото у вишиванках та акцію виконання гімну у вишиванках, до якої долучились жителі всієї країни.

    У 2015 році свято проходило під гаслом єднання народу та поколінь

    Також у цей  рік було започатковано акцію “Подаруй вишиванку захиснику” , метою якої було підняти бойовий дух захисників. На передову надсилали вишиті сорочки, як нагадування про рідний дім.

    У 2016 році у вишиванку одягнули засновників Києва та Либідь, а також показали перший повнометражний фільм про вишиті сорочки, що отримав назву “Спадок нації”

    У 2018 році у Мистецькому арсеналі пройшов етно-показ, моделями якого стали жінки, що захищають країну на Сході.

    У 2019 році свято пройшло під галом “Вишиванка - одяг вільних”. Таким чином організатори  привернути увагу ще до одної події, а саме Дня пам’яті жертв політичних репресій, і не лише радянських часів, але і сучасної країни, в’язнів, які перебувають у полоні РФ.

    Окрім цього,  цього ж року  організаційний комітет “Всесвітнього дня вишиванки” провів акцію “День вишиванки - день солідарності з Україною”. Мета акції - вдягнути вишиванки на впливових іноземців, які підтримують Україну.

    На даний момент географія свята налічує 50 країн.

День вишиванки - це не просто свято, де ви можете похвалитися своєю вишиванкою - це свято єднання. Адже долучитися до свята дуже просто, потрібно тільки вдягнути вишиванку. І не важливо, яка погода буде у цей день, навіть сніг, град або дощ не завадить вам посміхатися.

Топ-10  фактів про вишиванку

1. Перші вишивки мали здебільшого релігійний зміст і оберігали своїх власників від зла. Існували особливі вишиванки для релігійних ритуалів та святкових подій. Наприклад, дітям при народженні дарували вишиту сорочу, як оберіг від злих духів.
2. Давньогрецький історик Геродот стверджував, що вишивка прикрашала одяг скіфів, які довгий час мешкали на території сучасної України. Археологи навіть знайшли на Черкащині зображення чоловіків в українських національних костюмах, датовані VI ст. н. е.
3. Вишиванку завжди майстрували жінки, тому вона символізувала добро, любов і вірність. Одна з традицій зобов'язувала дівчат вишивати своїм нареченим сорочку до весілля.
4. Існує легенда, що чумаки довіряли прання своєї сорочки тільки одній єдиній дівчині. Так хлопець підтверджував вірність своїй коханій і нікого не допускав до такого сакрального ритуалу.
5. Першим новатором, який поєднав вишиванку зі світським піджаком, був Іван Франко. Навіть на 20-гривневій купюрі письменник зображений у своєму улюбленому стилі.
6. Першим ведучим, який з’явився під час прямого ефіру в вишиванці, став Андрій Шевченко. В такому вигляді він відкрив телемарафон "Ніч виборів" на "5 каналі". Згодом цю тенденцію підтримали й інші журналісти та телеведучі.
7. Дуже багато орнаментів сягають своїм корінням ще до язичницьких часів. Наприклад, знаки сонця, вітру чи громовиці.
8. Однією з найгарніших вишиванок вважають Борщівську. Її особливість полягає в тому, що вона рясно розшита чорними нитками. Навіть у Борщівському храмі знаходиться унікальна ікона, на якій зображена Марія, вдягнута саме в таку вишиванку.
9. Орнаменти вишиванки нині красуються не лише на сорочках, але й на автомобілях, татуюваннях чи на одязі домашніх улюбленців. Українська вишиванка заполонила майже весь світ.
10. Кожен регіон України має свою особливу вишивку, яка відрізняється від інших технікою та орнаментом.

Традиції візерунків за регіонами України

Буковина: використовуються геометричні візерунки або сильно геометризовані рослинні візерунки, вишиті одним кольором (червоним, синім, чорним) або двома-трьома (чорно-червоні; чорно-червоні-жовті).

Житомирщина: також характерні геометричні фігури. Найпоширенішими були хрести, ромби, кола і зигзаги. Техніки, які використовували найчастіше, – це занизування та дрібний хрестик. З кольорів – поєднання синього із червоним та чорним.

Луганщина: для вишиванки характерні переважно рослинні орнаменти. Особливістю луганської вишивки є поліхромні візерунки, виконані хрестиком, грубою ниткою, завдяки чому створюється враження рельєфності.

Придніпров'я: вишивка хрестиком здебільшого геометричних орнаментів, а також рослинних, що набули геометричного характеру, вишиття виконувалось низзю та ажурними мережками.

Херсонщина: для вишивки характерний рослинно-квітковий орнамент, частими були й символічні зображення тварин: зозулі, півня, коня та оленя. Вишивали чорними нитками, а також білим по білому.

Вінничина: більшість автентичних вишиванок оброблені саме низинкою. З кольорів – притаманна темно-вишнева та червоно-чорна палітри, де домінував чорний. Також улюбленим був колір стиглого жита в поєднанні із чорним. Додавали й невеликі зелені та жовті елементи.

Закарпаття: дуже різнобарвна та густа вишивка – традиційними тут були більше десятка кольорів (від чорно-фіолетової та вишневої до зелено-блакитної). Основні фігури: ромб, який прикрашався іншими елементами, і так звані кривульки (зигзаги).

Львівщина: характерний білий простір між елементами малюнка, завдяки чому вишиванка виглядає прозорою та легкою. У жіночих сорочках вишивали манжети рукавів та самі рукави, на грудях робили невеличкий виріз.

Рівненщина: домінували прості геометричні візерунки червоного кольору з додаванням синього на біло-сірому тлі лляного полотна. Сорочки вишукано прості та чіткі за композицією.

Хмельниччина: переважає один колір – чорний із великими чи меншими вкрапленнями червоного, синього, жовтого або зеленого. Геометричний орнамент із простих прямих, скісних, ламаних, зубчатих ліній.

Волинь: вишивка проста й вишукана водночас. Між усіх кольорів переважав червоний, також вишивали синім і чорним. Суто західноволинським прийомом було розміщення вузької смужки вишивки на згині рукава біля манжету. Крім хрестика, поширеним було занизування.

Запоріжжя: так звана "чумацька" сорочка – з широкими рукавами, де вишивкою оздоблювали лише комір. Використовували всі основні геометричні фігури та їхні поєднання: кола (символи сонця), в середині яких розміщуються розетки, складені з ромбів; ромби можуть бути однією фігурою чи поділені на частини, також із крапками посередині.

Миколаївщина: сильно стилізовані рослинні мотиви – сосонки, дубове листя, шишки хмелю, різноманітні квіти та квітучі гілки. Не менш популярними були й зооморфні мотиви. Серед кольорів переважали синій та червоний.

Сумщина: характерні багатоколірні візерунки, ніжне вишиття дрібним хрестиком і напівхрестиком, а також рельєфне грубою ниткою. Вишивали геометричні та рослинно-геометризовані орнаменти..

Гуцульщина: використовували навіть срібні та золоті нитки, бісер, шовк, вовну, металеві блискітки. Поширені жовті та світло-зелені кольори на дрібних геометричних елементах.

Черкащина: дрібні стібки утворювали складний переважно геометричний візерунок. Відмінним від решти регіонів тут було горизонтальне розміщення узорних ліній на рукавах жіночих сорочок.

Київщина: вишивали дрібні геометричні та рослинні мотиви (зірки, квіти, виноградні грона). Для жіночих сорочок обирали червоні, жовті, сині кольори, підкреслені чорним. Ажурні мережки використовували й на жіночих та чоловічих сорочках. Із часом поширювалися квіткові орнаменти, ними прикрашали навіть чоловічі вишиванки.

Одещина: на одеську вишивку впливали східноподільський, молдовський та румунський способи декорування. Часто використовувались мотиви церковної корони, хреста та двоголового орла.

Тернопільщина: віддавали перевагу геометричним візерункам, насиченим темним кольорам. Особливо на Борщівщині – регіоні, який прославився на весь світ саме своїми унікальними вишиванками.

Чернігівщина: геометричний чи рослинний орнамент вишивається білими нитками або ж із вкрапленням червоного і чорного. Виконується дуже дрібними стібками, що нагадує бісерні вишивки.

Донеччина: було більше червоного, ніж чорного. Орнаменти яскраві, чорно-червоні на світлому (білому) тлі. Якщо були рослинні мотиви, то це пишні квіти й дерева, зображали ще птахів і тварин.

Кіровоградщина: поширеними були пишні різнобарвні рослинно-геометризовані орнаменти. Також оригінальним був шов під назвою "солов’їні вічка", коли на полотні проколювали дірочки.

Полтавщина: характерна ніжна кольорова гама, пастельні тони. Найчастіше це вишиття білим по білому геометричних орнаментів, додавали також нитки попелястих кольорів. Полтавська вишивка вважається найскладнішою зі всіх українських.

Харківщина: переважали чорно-червоні кольори (у чоловічих) та різнокольорові квадрати (на жіночих). Носили вишиванки з комірами, орнаменти вишивок виконували саме грубою ниткою – для створення своєрідної рельєфності.

Крим: важливими тут є контрасти (їх можна побачити й на народному верхньому одязі кримських татар). Часто зверталися до квітчастих орнаментів із ніжними кольорами, правильно підбираючи кожну квітку.