Буккросинг -це і хобі, і громадський рух, що діє за принципом соціальних мереж і близький до флешмобу. Це квест, гра, захоплююча пригода, непередбачувана подія, можливість познайомимтися з різними людьми, знайти цікаву книгу чи її загубити. В неї може грати кожен хто любить читати і ділитись.Людина, прочитавши книгу, залишає («звільняє») її у громадському місці (парк, кафе, поїзд, станція метро), для того, щоб інша, випадкова, людина могла цю книгу знайти та прочитати; та у свою чергу повинна повторити процес. Спостереження за «подорожжю» книги здійснюється через спеціальні сайти в Інтернеті.

Ідею буккроссингу запропонував спеціаліст з інтернет-технологій Рон Хорнбекер у травні 2002 року. Для початку він залишив 20 книг з пояснювальними написами в холі свого готелю. Через півроку на його сайті було біля 300 активних користувачів, які «відпускали» книги і приводили нових учасників.

У наш час буккроссинг в Україні розвинений порівняно слабко. Одним з найбільш відомих буккросерських сайтів є "Буккросинг Україна”. Технологія руху така – член руху буккроссингу (буккроссер) реєструється на сайті. Потім він реєструє книги, що готується відпустити, створюючи таким чином свою «книжкову полицю». При реєстрації кожна книга отримує унікальний код книги. Буккроссер «звільняє» книгу на сайті (тобто робить запис, де, коли (буде) звільнена книга), і «звільняє» її в реалі. Людина, що знайшла («піймала») таку книгу, увійшовши на сайт і, ввівши код книги, потрапляє в журнал книги, робить там запис, про що повідомляється буккроссер, що відпустив цю книгу.

Однак залишати улюблену книгу на лавці, напевно, трішки необачно, адже її може намочити дощ чи скинути на землю вітром. Щоб уникнути таких неприємностей, буккросери вигадали «безпечні полиці», тобто місця, на які завжди можна покласти «вільну» книгу та взяти, якщо трапиться, іншу