3 березня письменники різних країн світу відзначають своє професійне свято - Всесвітній день письменника, засноване в 1986р. А чи знаєте ви, скільки письменників у світі? За одними даними їх кількість не перевищує сто тисяч, за іншими - двісті тисяч, ожливо, навіть більше. Щоб заслужити горде звання «письменник», потрібна і праця, і талант, і посмішка Фортуни, і, можливо, ще якась невловима метафізична властивість. Не кожному письменнику під силу підкорити літературний Еверест, але пробувати його штурмувати приймаються дуже багато.
Ми щиро вітаємо всіх майстрів словесності з професійним святом! Бажаємо їм невичерпної наснаги, творчих удач, реалізації самих незвичайних задумів і вдячних читачів!
Пропонуємо кілька цікавих фактів про найбільш плідних письменників.
Довгий час рекорд плодючості серед письменників тримав Олександр Дюма. Точно вказати, скільки книг він створив, практично неможливо. Сам письменник говорив про 400 романах і 75 п'єсах. Його біограф Андре Моруа вказує 500 або 600 томів. Повне зібрання творів, що вийшло в 1860 р, включає 301 том. Солідний багатотомний енциклопедичний словник «Великий Лярусс» повідомляє про приблизно 300 творах. На сайті Товариства друзів Олександра Дюма перераховані 244 твори, причому зазначено, що бібліографія може бути неповною. Більшість творів Дюма зараз пам'ятають тільки фахівці, але «Три мушкетери» і «Граф Монте-Крісто» знайомі всім.
Інший французький письменник, Жорж Сіменон - автор понад 400 романів. В основному він писав детективи, де неодмінним головним персонажем був сищик Мегре, хоча у нього є і не тдетективні романи. Починаючи чергову книгу, Сименон вішав на двері табличку «Прохання не заважати!», Опускав штори і набивав тютюном шість трубок, щоб безперервно палити, не відриваючись від роботи. Як боксер, він зважувався перед початком і після закінчення кожної книжки, відзначаючи спад ваги. Писав він дуже дрібним почерком, пояснюючи, що так менше втомлюється зап'ясті.
Ще один рекордсмен - відомий американський письменник-фантаст Айзек Азімов. Він випустив понад 500 книг (правда, сюди входять і видання, в яких він був упорядником або редактором). Азімов друкував на машинці зі швидкістю 90 слів на хвилину, працював по 12 годин на добу і рідко влаштовував собі відпустку. Одного разу в інтерв'ю його запитали, що б він зробив, якби дізнався, що жити йому залишається всього півроку. Письменник відповів: «Я став би друкувати швидше».
Книга рекордів Гіннесса визнає найбільш плідним письменником бразильця Ріоко Іноуе. Наполовину японець за походженням, хірург за освітою, він кинув свою професію в 1986 р і з тих пір випустив 1100 книг під 39 псевдонімами. В основному це легкі пригодницькі, детективні та любовні романи. Письменник чесно зізнається, що ніколи не перечитує свої твори. Він користується певними шаблонами: в книзі повинно бути не менше п'яти вбивств і двох любовних сцен, а число персонажів не повинно перевищувати двадцяти.
В області театру ніхто не перевершив іспанського драматурга XV-XVI століть Лопе де Вегу. Кажуть, що на його рахунку 1800 п'єс, причому всі вони в віршах. Жодна з п'єс не зайняла у свого творця більше трьох днів, часто він писав п'єсу за добу. Нерідко під час роботи за спиною автора стояли актори, які вихоплювали листи з ще не просохлим чорнилом і бігли репетирувати. джерело
Ми щиро вітаємо всіх майстрів словесності з професійним святом! Бажаємо їм невичерпної наснаги, творчих удач, реалізації самих незвичайних задумів і вдячних читачів!
Пропонуємо кілька цікавих фактів про найбільш плідних письменників.
Довгий час рекорд плодючості серед письменників тримав Олександр Дюма. Точно вказати, скільки книг він створив, практично неможливо. Сам письменник говорив про 400 романах і 75 п'єсах. Його біограф Андре Моруа вказує 500 або 600 томів. Повне зібрання творів, що вийшло в 1860 р, включає 301 том. Солідний багатотомний енциклопедичний словник «Великий Лярусс» повідомляє про приблизно 300 творах. На сайті Товариства друзів Олександра Дюма перераховані 244 твори, причому зазначено, що бібліографія може бути неповною. Більшість творів Дюма зараз пам'ятають тільки фахівці, але «Три мушкетери» і «Граф Монте-Крісто» знайомі всім.
Інший французький письменник, Жорж Сіменон - автор понад 400 романів. В основному він писав детективи, де неодмінним головним персонажем був сищик Мегре, хоча у нього є і не тдетективні романи. Починаючи чергову книгу, Сименон вішав на двері табличку «Прохання не заважати!», Опускав штори і набивав тютюном шість трубок, щоб безперервно палити, не відриваючись від роботи. Як боксер, він зважувався перед початком і після закінчення кожної книжки, відзначаючи спад ваги. Писав він дуже дрібним почерком, пояснюючи, що так менше втомлюється зап'ясті.
Ще один рекордсмен - відомий американський письменник-фантаст Айзек Азімов. Він випустив понад 500 книг (правда, сюди входять і видання, в яких він був упорядником або редактором). Азімов друкував на машинці зі швидкістю 90 слів на хвилину, працював по 12 годин на добу і рідко влаштовував собі відпустку. Одного разу в інтерв'ю його запитали, що б він зробив, якби дізнався, що жити йому залишається всього півроку. Письменник відповів: «Я став би друкувати швидше».
Книга рекордів Гіннесса визнає найбільш плідним письменником бразильця Ріоко Іноуе. Наполовину японець за походженням, хірург за освітою, він кинув свою професію в 1986 р і з тих пір випустив 1100 книг під 39 псевдонімами. В основному це легкі пригодницькі, детективні та любовні романи. Письменник чесно зізнається, що ніколи не перечитує свої твори. Він користується певними шаблонами: в книзі повинно бути не менше п'яти вбивств і двох любовних сцен, а число персонажів не повинно перевищувати двадцяти.
В області театру ніхто не перевершив іспанського драматурга XV-XVI століть Лопе де Вегу. Кажуть, що на його рахунку 1800 п'єс, причому всі вони в віршах. Жодна з п'єс не зайняла у свого творця більше трьох днів, часто він писав п'єсу за добу. Нерідко під час роботи за спиною автора стояли актори, які вихоплювали листи з ще не просохлим чорнилом і бігли репетирувати. джерело
Серед українських письменників, на мою думку, Іван Франко є одним з найвидатніших письменників української літератури. Він був безперечним генієм та мав неабиякий талант. Я згодна з тим, що "Іван Франко є письменником усіх пір року і пір життя людського, усіх етапів історичної долі народу - минувшини, сьогодення й майбутнього."Усебічно обдарований, енциклопедично освічений, надзвичайно працьовитий, Франко виявив себе на багатьох ділянках української культури. Був поетом, прозаїком, драматургом, критиком й істориком літератури, перекладачем, видавцем.
Франко воістину овлодів словом. Словом у всіх його виявах, бо писав він усе : від дитячих казок до наукових нарисів.
"Сорок років я працював, навчав", - говорить у Франковій поемі "Мойсей" пророк і вождь. Так мав право сказати і Франко про себе, який з сорока років праці не змарнував жодного дня. Він написав близько шести тисяч творів. Їх повне видання - п'ятдесят томів. Але ще багато творів не увійшло до 50-томника.
Нерідко Івана Франка називають титаном праці. Євген Маланюк свого часу писав: «Свідомо чи несвідомо, з власного пересвідчення чи з чужого голосу, але кожен, почувши ім'я Франка, здіймає шапку незалежно від свого місця народження. Тут діє інстинкт величі».